Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/12586/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2017. Зареєстровано: 22.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження №2/760/168/17
		Справа №760/12586/16-ц
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		03 лютого 2017 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді:           Оксюти Т.Г.                                     
		при секретарі:                   Горупа В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Профібуд Україна» про визнання наказу про звільнення незаконним, визнання дій протиправними, визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання внести в трудову книжку запис про звільнення за власним бажанням, видати трудову книжку та здійснити повний розрахунок, -
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся з позовом до відповідача та, з урахуванням уточнень, просив визнати незаконним наказ №0106-1 від 01.06.2016 року «Про звільнення ОСОБА_2» що виданий директором ТОВ «Профібуд Україна» ОСОБА_3
		Визнати протиправними дії ТОВ «Профібуд Україна» щодо відмови у отриманні від ОСОБА_1 листків непрацездатності.
		Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Профібуд Україна» припиненими з 25.05.2016 року за ст. 38 КЗпП України.
		Зобов'язати ТОВ «Профібуд Україна» внести в трудову книжку ОСОБА_1 запис про звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.
		Зобов'язати ТОВ «Профібуд Україна» видати ОСОБА_1 трудову книжку та здійснити повний розрахунок за травень 2016 року в сумі 1378,00 грн. та судові витрати.
		Свої вимоги обґрунтовував тим, що наказом №0106-1 від 01.06.2016 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено на підставі п. 1 ст. 41 та п. 4 ст. 40 КЗпП України.
		Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став акт внутрішньої перевірки.
		Вважає зазначений наказ №0106-1 незаконним, оскільки в акті внутрішньої перевірки не було конкретно зазначено, які саме пункти посадової інструкції були порушенні позивачем.
		Крім того, комісія, яка склала акт здійснила перевірку робочого комп'ютера позивача, при цьому об'єктом перевірки стала не лише електронна робоча пошта позивача, а і особиста, що є порушенням прав позивача на таємницю листування.
		В супровідному листі до акту внутрішньої перевірки відповідач запропонував позивачу надати письмові пояснення щодо обставин викладених у акті. 
		Однак, разом з тим, відповідач відмовився від отримання від позивача будь-якої кореспонденції. Отже, позивач був фактично позбавлений права надати свої пояснення відповідачу.
		Також, зазначив, що постановою про закриття кримінального провадження слідчим не було встановлено, що ОСОБА_1 використовуючи ресурси відповідача, такі як інтелектуальна власність, будівельний проект, фірмовий стиль, бренд, корпоративні комунікації, вчинив дії спрямовані на виконання будівельних робіт замовнику ТОВ «Профібуд України», чим грубо порушив умови трудових договірних відносин та трудового законодавства. 
		Крім того, 06.05.2016 року позивачем було подано відповідачу заяву про звільнення за власним бажанням з займаної посади з 10.05.2016 року. Відповідач прийняв заяву позивача, проте відмовився її реєструвати, у зв'язку з чим 08.05.2016 року позивач направив на юридичну та фактичну адресу відповідача зазначену заяву про звільнення від 06.05.2016 року.
		Однак, зазначені листи також не були отримані відповідачем.
		Також, вважає, що відповідачем не було дотримано порядку звільнення позивача з роботи, встановленого ст.ст. 47, 116 КЗпП України.
		На підставі викладеного просив позов задовольнити.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що порушень трудового законодавства зі сторони ТОВ «Профібуд Україна» при звільненні позивача не було.
		З урахуванням викладеного просила у задоволенні позову відмовити. 
		Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі трудового договору працював на посаді заступника директора з питань будівництва ТОВ «Профібуд Україна» від 19.10.2015 року.
		Наказом №0106-1 від 01.06.2016 року, у зв'язку із грубим порушенням трудового законодавства та вчинення дій, що спричинили збитки ТОВ «Профібуд Україна», а також у зв'язку з прогулом, ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення на підставі п. 1 ст. 41, п. 4 ст. 40 КЗпП України.
		Підставою для звільнення позивача був акт внутрішньої перевірки щодо дотримання ОСОБА_1 посадової інструкції від 06.05.2016 року.
		Позивач просив визнати незаконним наказ №0106-1 від 01.06.2016 року, визнати протиправними дії ТОВ «Профібуд Україна» щодо відмови у отриманні від ОСОБА_1 листків непрацездатності та визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Профібуд Україна» припиненими з 25.05.2016 року за ст. 38 КЗпП України, посилаючись на те, що в акті внутрішньої перевірки не було зазначено конкретних пунктів посадової інструкції, які порушив позивач.
		Крім того, комісія, яка склала акт здійснила перевірку робочого комп'ютера позивача, при цьому об'єктом перевірки стала не лише електронна робоча пошта позивача, а і особиста, що є порушенням прав позивача на таємницю листування.
		Крім того, 06.05.2016 року позивачем було подано відповідачу заяву про звільнення за власним бажанням з займаної посади з 10.05.2016 року. Відповідач прийняв заяву позивача, проте відмовився її реєструвати, у зв'язку з чим 08.05.2016 року позивач направив на юридичну та фактичну адресу відповідача зазначену заяву про звільнення від 06.05.2016 року.
		Зазначені листи також не були отримані відповідачем.
		Вважає, що відповідачем ТОВ «Профібуд Україна» грубо порушені норми трудового законодавства та його права.
		Проте, суд не погоджується з такими твердженнями позивача ОСОБА_1 з огляду на наступне.
		Згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
		Згідно п. 1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
		Встановлено, що підставою для звільнення позивача був акт внутрішньої перевірки щодо дотримання ОСОБА_1 посадової інструкції від 06.05.2016 року.
		Вказаним актом внутрішньої перевірки встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді заступника директора з питань будівництва вчиняв дії, спрямовані на переманювання клієнтів ТОВ «Профібуд Україна» до ОСОБА_4 з яким він перебуває у родинних стосунках. Від цього ОСОБА_1 потенційно міг отримати грошову винагороду, а інтересам ТОВ «Профібуд Україна» заподіяні прямі збитки. 
		ОСОБА_1 всупереч посадовій інструкції та Положенню про комерційну таємницю підприємства здійснював розголошення комерційної таємниці підприємства та контактував із клієнтами не в інтересах ТОВ «Профібуд Україна», а в інтересах стороннього підрядника.
		10.05.2016 року відповідно до порядку застосування дисциплінарного провадження (ст. 149 КЗпП України) ОСОБА_1 цінним листом було відправлено акт внутрішньої перевірки щодо дотримання посадової інструкції від 06.05.2016 року та було запропоновано надати письмові пояснення з приводу обставин, що були викладені у акті.
		Оскільки позивач перебував на лікарняному, а в перший робочий день не з'явився на роботі, 01.06.2016 року видано наказ про звільнення ОСОБА_2 у зв'язку з грубим порушенням трудового законодавства та вчинення дій, що спричинили збитки ТОВ «Профібуд Україна», а також у зв'язку з прогулом звільнено на підставі п. 1 ст. 41, п. 4 ст. 40 КЗпП України.
		Твердження позивача стосовно того, що ним не було порушено посадову інструкції та в самому акті не було зазначено конкретні її пункти, не заслуговують на увагу, оскільки з приводу порушення позивачем норм трудового законодавства було відкрито кримінальне провадження від 14.05.2016 року.
		В ході досудового розслідування було встановлено, що до посадових обов'язків ОСОБА_1 входило, зокрема, але не включно, організація та контроль роботи працівників на об'єктах будівництва ТОВ «Профібуд Україна», представництво даної компанії при роботі з клієнтами.
		Згідно з умовами трудового договору, зокрема п. 2.4.2 ОСОБА_1 зобов'язаний дотримуватись вимог, що стосуються інформаційної системи, інтелектуальної власності, конфіденційної інформації та комерційної таємниці ТОВ «Профібуд Україна», які регламентує Положення про інформаційну систему, інтелектуальну власність конфіденційну інформацію та комерційну таємницю Підприємства», п. 2.4.3 дотримуватись режиму доступу до інформації Підприємства, п. 2.4.4 дотримуватись режиму поширення інформації Підприємства, п. 2.4.5 визнавати права власності на інформацію Підприємства як об'єкт чи об'єкти цивільних прав, п. 2.4.6 визнавати право щодо відшкодування шкоди, збитку, компенсації, завданій діловій репутації (гудвілу) та/або назві (бренду, торгівельній арці) Підприємства в разі доведення фактів порушення вимог цього договору та вимог «Положення про інформаційну систему, інтелектуальну власність конфіденційну інформацію та комерційну таємницю Підприємства».
		Відповідно до п. 5.2 договору, ОСОБА_1 несе матеріальну відповідальність та інші види відповідальності за збитки, завдані об'єкту права інтелектуальної власності, яким є назва Підприємства у відповідності до норм викладених у Положенні «Про інформаційну систему, інтелектуальну власність, конфіденційну інформацію та комерційну таємницю Підприємства».
		Приступаючи до роботи на посаду заступника директора з питань будівництва ТОВ «Профібуд Україна» ОСОБА_1 ознайомився з Положенням про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію» та «Переліком відомостей, що складають комерційну таємницю та конфіденційну інформацію», взяв на себе зобов'язання про нерозголошення зазначених даних, зокрема в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, тощо, а також попереджений про кримінальну відповідальність за порушення вимог та розголошення інформації.
		Положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію ТОВ «Профібуд Україна», затверджене наказом директора ОСОБА_3
		Зокрема, п. 1.4 передбачено, що під комерційною таємницею Підприємства розуміються відомості, що не є державною таємницею, пов'язані з виробничо-технічною, науково-дослідною, дослідно-конструкторською та іншою діяльністю Компанії, а також з її технологічною інформацією, управлінням фінансів і т.п., розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди її інтересам.
		П. 1.7 передбачено, що під розголошенням комерційної таємниці розуміються протиправні, навмисні або необережні дії співробітників Компанії, які потягли за собою поширення комерційної таємниці усно, письмово, шляхом публікації матеріалів у відкритій пресі, передачі в мережі Інтернет, по радіо і телебаченню, оголошення на міжнародних, зарубіжних конференціях, нарадах, симпозіумах, при відкритому захисті дисертації і при інших публічних виступах, а також шляхом демонстрації або передачі будь-кому відповідних документів, креслень, замальовок, макета або інших предметів у вигляді вільної розсилки, вивезення матеріалів за кордон, передачі їх в будь-які іншій формі іноземним фірмам, організаціям або окремим особам, що знаходяться поза сферою прямих службових обов'язків.
		П. 1.8 передбачено, що порушення обов'язків щодо збереження комерційної таємниці вважається вчиненим, якщо відомості, що становлять комерційну таємницю передчасно, без службової необхідності, оприлюднюються і стають надбанням особи або осіб, які не повинні мати у своєму розпорядженні ними що веде до виникнення несприятливих наслідків для розповсюджувача.
		П.п. 1.9, 3.1 передбачено, що можливість і необхідність розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію Компанії, а також їх обсяги, форми і час розголошення визначаються наказами, розпорядженнями, дозволом директора Компанії.
		П. 5.2 передбачено, що будь-яка особа, винна в розголошені відомостей, що становлять комерційну таємницю Компанії, може бути притягнута до кримінальної, адміністративної чи цивільно-правової відповідальності в порядку, передбачених чинним законодавством України.
		Так, 11.09.2014 року між ТОВ «Профібуд Україна» та замовником будівництва ОСОБА_5 був укладений договір будівельного підряду №12 згідно якого підприємство зобов'язалось виконати роботи з будівництва будинку для зазначеного клієнта. Контроль виконання робіт, як предмету договору, виконував заступник директора ТОВ «Профібуд Україна» ОСОБА_1
		10.03.2016 року директором ТОВ «Профібуд Україна» ОСОБА_3 під час виконання службових обов'язків ОСОБА_1 за вищевказаним договором було виявлено, що останній використовує корпоративний поштовий сервіс, конфіденційну інформацію про клієнтів, об'єкти інтелектуальної власності, такі як знак для товарів і послуг, доменне ім'я веб-ресурсу, будівельний проект, тощо, що належать підприємству, у цілях не пов'язаних з інтересами підприємства.
		Під час аналізу директором роботи ОСОБА_1 було встановлено, що він здійснює листування з клієнтами підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за договорами, укладеними між цими клієнтами та ТОВ «Профібуд Україна».
		У одному з листів виявлено, що предметом спілкування є виконання будівельних робіт клієнту ОСОБА_5 на будівельному об'єкті ТОВ «Профібуд Україна», вартість яких складає 30000 доларів США. Також, в листуванні є інформація про погодження клієнта на оплату цієї суми грошових коштів та обставини їх передачі ОСОБА_1
		Також, було встановлено, що ОСОБА_1 використовуючи ресурси ТОВ «Профібуд Україна», такі як інтелектуальна власність, будівельний проект, фірмовий стиль, бренд, корпоративні комунікації, вчинив дії, спрямовані на виконання будівельних робіт замовнику ТОВ «Проібуд Україна» ОСОБА_5 чим грубо порушив умови трудових договірних відносин та трудового законодавства. 
		Таким чином, всупереч умовам трудового договору, Положенню про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію підприємства, своїм посадовим обов'язкам, заступник директора ТОВ «Профібуд Україна» ОСОБА_1 ймовірно використав її ресурси та комерційну інформацію у власних цілях, чим завдав збитки.
		Враховуючи те, що відносини, які склалися між ТОВ «Профібуд Україна» та працівником - заступником директора ТОВ «Профібуд Україна» ОСОБА_1 мають цивільно-правовий характер та вирішуються в судовому порядку, кримінальне провадження було закрито. 
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що факти порушення позивачем ОСОБА_1 були підтвердженні в ході досудового розслідування, у зв'язку з чим посилання позивача на незаконне його звільнення є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним, у зв'язку з чим вимоги позивача про визнання незаконним наказу №0106-1 від 01.06.2016 року «Про звільнення ОСОБА_2», що виданий директором ТОВ «Профібуд Україна» ОСОБА_3 задоволенню не підлягають. 
		Так само, не підлягають задоволенню позовні вимоги і про визнання протиправними дій ТОВ «Профібуд Україна» щодо відмови в отриманні від ОСОБА_1 листків непрацездатності, оскільки позивачем не доведено такого факту та як зазначено представником відповідача ТОВ «Профібуд Україна» було відомо про знаходження ОСОБА_1 на лікарняному з з 10.05.2016 року по 24.05.2016 року та з 25.05 2016 року по 31.05.2016 року.
		Також, встановлено, що 06.05.2016 року ОСОБА_1 було подано до ТОВ «Профібуд України» заяву про звільнення за власним бажанням з 10.05.2016 року, яка не була прийнята відповідачем через результати внутрішньої перевірки, яка дала підстави для звільнення співробітника з ініціативи власника, а також через недотримання ст. 38 КЗпП України двотижневого строку для попередження.
		Згідно двох копій листків непрацездатності, які виписані один за одним на період з 10.05.2016 року по 24.05.2016 року та з 25.05 2016 року по 31.05.2016 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному та стаціонарному лікуванні, тому не міг бути звільнений за ініціативою власника за вимогами ст. 40 КЗпП України.
		Позивач просив суд визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Профібуд Україна» припиненими з 25.05.2016 року у зв'язку з прийняттям на роботу за результатами проведення конкурсу на посаду головного інженера проектів ТОВ «КОМПАНІЯ «ТЕРЕКС-Б».
		При цьому, як встановлено вище 25.05.2016 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні, а тому є незрозумілим яким чином він пройшов конкурс під час перебування на лікарняному. Крім того, з інформації про юридичну особу вбачається, що одним із власників ТОВ є ОСОБА_7, адвокат ОСОБА_1, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про недобросовісне використання позивачем своїх процесуальних прав, що призводить до введення суду в оману щодо дійсних обставин справи, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. 
		Відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
		Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
		За умовами ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно вимог ч. 2, 3 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
		Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Оскільки судом достовірно встановлено відсутність порушення норм трудового законодавства зі сторони відповідача ТОВ «Профібуд Україна» при звільненні позивача з роботи, позовні вимоги про зобов'язання ТОВ «Профібуд Україна» внести в трудову книжку ОСОБА_1 запис про звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України та видати її із здійсненням повного розрахунку за травень 2016 року в сумі 1378,00 грн. також не підлягають задоволенню.
		Враховуючи, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами протиправності дій відповідача при його звільненні з роботи саме на підставі п.1 ст.41, п. 4 ст. 40 КЗпП України, а судом не встановлено незаконності дій відповідача щодо таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
		Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", ст.ст. 40, 41 КЗпП України, ст.ст. 10, 27-30, 57-60, 169, 209, 212-214, 218 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Профібуд Україна» про визнання наказу про звільнення незаконним, визнання дій протиправними, визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання внести в трудову книжку запис про звільнення за власним бажанням, видати трудову книжку та здійснити повний розрахунок - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня наступного після його проголошення.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...